Центральним храмом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря являється Михайлівський собор, історія якого починається з 11 липня 1108 р. згадкою в літописі про закладення князем Святополком-Михаїлом поруч з Дмитровським монастирем і церквою св. Петра кам'яного храму в ім'я св. Архістратига Михаїла.

Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву "Золотоверхої". Спочатку Златоверхо-Михайлівська соборна церква була дерев’яна і невелика за розмірами. В 1093р. на київський князівський престол зійшов Святополк ІІ Ізяславич, в святому хрещенні Михаїл, який до того князював в Турові. Саме він замість старої дерев’яної церкви збудував кам’яну, прикрасив її мармуром, мозаїкою і дорогоцінними іконами.

Протягом століть зовнішній вигляд собору змінювався, поступово храм розширювався та перебудовувався, допоки не набув сучасного вигляду у стилі українського барокко.

Трагічним в історії Михайлівського собору виявилося ХХ століття. 1936 року більшовицькою владою Михайлівський собор було висаджено в повітря. Всі святі реліквії і цінності монастиря було конфісковано і розграбовано.

Завдяки своєму небесному покровителю Михайлівський собор повстав із руїн.

Указом Президента України Лерніда Кучми від 1997 року почалися роботи по відтворенню Свято-Михайлівського собору, які очолив Київський міський голова Олександр Омельченко. В 2000 році на День Києва Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив чин освячення Свято-Михайлівського собору – перлини українського барокко.

Поширити у соцмережах: